Перший сніг, мов нежданий холодний цілунок на зимні губи,
наче дотик тремтячих пальців до голої білої спини.
Перший сніг на зимі зосередить, щось тепле в тобі погубить,
констатуючи осені постриг, відлік скоромного нині
і утримання схимних.
Бо оманною ніжністю пухкість структурна загріє око,
протинаючи голкою зимної сталі відкриту шкіру,
потече сухостоєм, так, ще твоєї руки змієкроко,
наче совісті іспит причасника тайн окаянно-сірих
чи як проба довіри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Сніг_на_голову