Не поспішай у світ пенсійний

Ще  непомітна  та  межа
Де  літо  зміниться  на  осінь.
Та  і  тобі  ще  не  пора
Заглянуть  пенсії  у  очі.

Не  поспішай  у  світ  пенсійний,
Не  так  багато  там  принад.
Йдемо  туди  недобровільно,
Бо  то  вже  старості  парад.

Ярлик  приклеють  вік  похилий,
Будуть  і  гроші  та  не  ті,
Наче  ще  дужий  і  при  силі
Та  все  ж  казатимуть  старий.

А  так  мій  друже  предпенсійний,
Лови  хвилини  цінуй  дні,
Доступним  будь  як  твій  мобільний.
Нехай  добро  живе  в  душі.

Одне  бажаю:"Будь  здоровим",
Більше  ідей,торбинку  мрій,
Не  треба  слави  і  хоромів,
Будь  сильним  наче  буревій.

                                                                                   Куму  Валерію  Карпенко  присвячую.́

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Не Тарас