Як боляче...! Зломались крила.
На землю впала з висоти...
А я так з мріями летіла,
Чому не зміг мене спасти?
Тепер, наче підбитий птах:
Душа і тіло - одна рана
Ти називав мене:" кохана"
Крилом обнявши на вітрах.
Тоді коли своїм крилом
Ти допоміг мені піднятись,
Мені так затишно було,
Я вміла високо злітати.
Чому я впала з висоти,
І як я житиму безкрила?
Як ти хотів, щоб я летіла,,
Навіщо ж спалював мости?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: синяк