МЕТЕЛИК КАВУ ПОЛЮБИВ


Метелик  Каву  полюбив,
Чи  закохався  навіть…
Нічого  іншого  не  пив,
Щоб  почуттів  не  ранить.

Та  Кави  він  не  скуштував,
Хоч  часто  й  любувався,
Життя  даремно  змарнував,
Бо  з  нею  не  побрався…

Крилом  до  себе  пригортав
Літаючи  над  нею,
Та  якби  палко  не  кохав,
Не  стати  їм  сім’єю…

Він  свято  вірив  у  тепло,
Що  з  ароматом  терпким,
Для  неї  залишив  й  стебло  –
Став  експонатом  стертим…

Та  Кава  –    це  чиясь  любов,
Що  відає,  напевно,
Кому    судилось  гріти  кров,
А  хто  літав  й  даремно…

Ото  ж  пильнуймо  у  житті,  
Щоб  так  не  закохатись,
Зациклившись  на  почутті,
Життя  свого  зрікатись  …

Метелик  Каву  полюбив,
Кохав  би  ще  й    донині,
Та  вона  випита  давно  –
А  він  лиш  на  світлині…
 
©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
24.09.2021

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Lilafea