Пора іти в обійми холодів,
Звикати до обмежених оточень,
Та внутрішній мій голос-переспів
Уперто призвичаїтись не хоче.
А я ж його, соколика, прошу
Не відлітати з усіма у вирій,
Домалювати райдугу дощу,
Як осінь листям – сподівання сірі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Оксана Дністран