Клоуни гарцюють по арені.
Туш лунає, гаснуть ліхтарі…
Ну і що, що блазнюки зелені?
Ну і що, що пики в них старі?
Театральну знають чітко справу,
чують з потойбіччя голоси.
Тільки неспокійно за Державу
(забрехались «Інтер» і «плюси».)
Може в нас таки і будуть зміни?
Ми ж до них готові наче вже.
Дурість комунізму річ нетлінна,
доплюсуйте ще й ОПЗЖ…
Невеселі українські будні.
Дожирає край зелена тля.
То ж яке чекаємо майбутнє?
Зрівнюю – Шефіра й Журавля.
24.09.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Микола Соболь