Колообіг

Костур  стоїть  у  кутку,
аж  блідне  кирпата  свашка.
Слухайте  пісню  лунку:
«Жити  у  світі  як  тяжко…»
Гайда,  козаче,  в  похід!
Не  розбазар  свої  чари.
Кров’ю  вмивається  схід
від  москалів-яничарів.
Треба,  поляжем  кістьми,  –
рідне  воно  –  Дике  поле.
Мамо,  мене  обійми,
наче  маленького  в  льолі…
Змиє  кровицю  вода  –
це  колообіг  природи…
Жінка  навіки  свята,
як  відійшли  в  неї  во́ди…
14.05.21р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2021
автор: Микола Соболь