Завжди

Вечори  належать  ліхтарям  і  тіням,
Місяць  на  небі,  як  долька  апельсину,
Холод  наполегливий  та  осінній
Окутав  багатоквіткове  містечко  Сквиру.

По  вуличкам,  поміж  людей  і  будинків,
Вітер  грається  з  дощовими  краплинками,
Палкий  вогонь,  ніби  погас,  на  сонці,
Яке  лишило  небо  саме  з  собою  наодинці.

Це  осінь,  нова  осінь,  знову  нова  осінь,
Прийшла,  щоб  залишитись  тут  неназовсім,
І  зима  знову  нова  настане,  мороз  і  сніг,
І  дотик  сонця  навесні  знову  розтопить  увесь  лід.

Та  тільки  любов  буде  та  сама,  там  само!
Під  осінніми  чи  літніми  небесами,
Завжди.  Щоб  не  було  б  за  вікном,
На  світанку  і  любов  прокинеться  знов.


22.09.2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2021
автор: Іра Задворна