Я більше не пишу́ вірші.
Я більше не шукаю сенсів.
І сторінки і зошити старі -
Слова… їх стільки ще у серці.
Розкидані олівчики життя,
Резинка, яка за́вжди загубилась…
Не зміниш рейсів - крутиться земля.
«Забуте» вчора так і не відмилось.
Щенячий погляд та «емоцій ноль».
Не вичавиш із себе що немає?
Десь в гущі людства поселився троль,
Він всіх любити ближніх закликає.
Ми сміємось. І гори рвуть моря.
І кров дзюрчить не розірвавши вени.
Я не пишу. Я, як і всі - німа.
Хоч на серцях давно гримлять сирени…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2021
автор: _VISKAS_