Скажи мені, батьку, чом плакали очі,
У ті незабутні для серденька ночі
і зірка у небі була лиш єдина,
Як ніби найкраща, рідненька дитина?
В дорогу мене проводжав ти далеку,
Коли у краї відлітали лелеки,
А серце стискалось, ох, як від розлуки,
Були то нестерпні, ранимії муки
Тягнулися миті, хвилини, години
Та знову верталась на рідні стежини
І очі шукали, отой рідний погляд
Та тільки зі мною думки були поряд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик