Вплітають берізки стрічкИ у косиці.
- Як до лиця вам, красуні-сестриці !
Хто позолОти для вас не шкодує ?
Сонце чи дощ кісникИ вам гаптує.
- Це щедрая Осінь до нас завітала.
Пестила віти, пісню співала,
Що літо минуло, холоднії роси...
Щоранку розчісує нам довгі коси.
Начіпить на гілля сріблясте намисто,
У сукні нарядить - такі золотисті !
Осінь для нас, наче, рідная мати.
Знявши вбрання, скаже: - Ну, спочивати.
Осінню турботу ми дуже цінуєм, -
Це наш порятунок, тому і шануєм.
Зимою під ковдрою будемо спати,
Розбудить весна, щоб з красою зростати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2021
автор: Галина Лябук