Твоє кохання - був мій вирок!
Петлю наділа, лізу на стілець.
Гіркий урок, щоб більше не хотіла,
Чужого чоловіка під вінець.
Я знала бути нам не разом,
Я знала прийде Нам кінець.
Та в голос це не говорила,
Життя звела все на нівець.
Твої обійми стали пеклом,
Бо не зі мною залишався ти,
Брав свої речі, йшов додому,
Ти в ванній всі мої змивав сліди.
І ніби немовля ся чистим,
дружині дарував обійми ти.
Я, залишалася в руках з ігристим
Так до світанку ... не дійти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2021
автор: KiaMyr