Мов птаха яснокрила,
майнула в слово думка!
Неждано прилетіла!
Володарка-чаклунка!
А слово – у рядочок!
Шукає шлях до річки
через швидкий струмочок.
Напитися водички.
Рядочки у куплети.
Зцілити прагнуть душу.
Народжують сюжети.
Тож поспішати мушу.
З Небес надходить знову
(Записую негайно)
якесь цікаве слово.
Звучить, неначе файно.
Та шліфувати треба,
бо рима не класична.
А поетичне кредо –
не зовсім справа звична.
Закрию творчу скриньку!
Лети, чаклунко-птахо!
Пора до відпочинку.
Вже пізно! Хочу спати!
12.09.2021
© Copyright: Виктория 75, 2021
Свидетельство о публикации №121091508597
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2021
автор: Вікторія Лимар