Я, осіннім дощем виплачу свій біль
Полечу у вирій за журавлями.
Поки живу у мене є мрії, ціль
Щоб радіти життям під небесами.
Допоки б'ється в грудях моє серце
Іду назустріч осені усміхаюсь.
Слухаю, як листям шумить деревце
До матінки природи прислухаюсь.
На жаль, природа свій колір втрачає
Як всі пори року, і все у житті.
Жовтіють отави...лист опадає
І хода стає важкою на путі.
Розмиті дороги чорніють поля
І час, красу у порох спопеляє,
У своє лоно приймає нас земля
Душа, птахом у вічність відлітає.
Я, осіннім дощем виплачу свій біль
Та до ніг Листопаду впаду листям.
І замете мої сліди заметіль
І твоєму серці залишу пісню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2021
автор: Чайківчанка