Не визначити для кохання час,
Воно приходить інколи неждано.
На схилі літ, буває, звабить нас,
Та запалить вогонь в душі жадано.
І світ засяє фарбами краси,
Та заново розбурхає проміння.
І крапелька вечірньої роси,
Пробудить в серці потяг оп’яніння.
Кохання пізнє – юності сліди.
Нам доля їх для радості вказала.
Бо увесь вік не міг тебе знайти,
А ти мене усе життя чекала.
Любов сяйнула, мов осінній сад.
До серця пригорнулась полохливо.
Як в юність доленосну наугад,
Нас повела так трепетно, щасливо.
Кохання пізнє – юності сліди.
Нам доля їх для радості вказала.
Бо увесь вік не міг тебе знайти,
А ти мене усе життя чекала.
Кохання пізнє наш осінній сад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2021
автор: Marija