Вип’ємо кави удвох,
Чом не змінити звичку?
Серед щоденних тривог
Паузу невеличку.
Я з шоколадом, а ти,
Будеш, напевно, звичну.
Прощебечу й далебі,
Осінь спіймаю, лисичку.
Час відлітати журбі,
Як полишати й звичку.
Мушу зізнатись собі:
Все я люблю у тобі!
Щоб не скоритись журбі,
Міцно тримай лисичку.
[img][/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2021
автор: fialka@