Іще палають айстри під вікном,
Лелеки в небі ще не клекотіли,
Не впали сиві зливи на село,
А ти уже здалася - пожовтіла...
І стільки в то́бі золота, краси -
Усе життя б дивився невичерпно.
Горить, палає листя - не згасить,
Немов свята. Свята, та не безсмертна...
І жовтий килим стелиться до ніг,
І стогнуть віти, та ніхто не чує.
Шепоче вітер: скоро білий сніг
Холодними губами зацілує...
Зима не вічна! Будуть ще літа́!..
То чом же смуток душу огортає?
Щемить у грудях, бо берізка та -
Це, на́че, не хто і́нший, як сама́ я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2021
автор: ЛУЖАНКА