Вони удвох, йшли взявшись за руки
Обрій у мареві… гучні звуки
Здаля доносивсь барабанний бій
В обличчя віяв терпкий суховій…
Крок вліво, вправо, на роздоріжжя
Вже й підіймалися на узгір`я
Ближче до хмар, впіймати вологи
В багні втопити, усі тривоги…
Печаль й сумління лишить позаду
Й навік забути, почуттів зраду
Що так зненацька ввірвалась до них
Та, як позбутись, помилок земних?
І вже позаду блиск блискавиці
Здригалось небо від громовиці
Й земля вмивалась холодним дощем
А вони йшли під надійним плащем…
Серця вистукували - ти прости
Ще не зруйновані між нас мости…
Ясні думки ринули у вирій
У світ кохання, у світ фантазій
І кожен з них, беріг сподівання
Бажання збудуться й зірка рання
Освітить шлях, до щастя й майбуття.
07.09.2021р.
Вірш до картини
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2021
автор: Ніна Незламна