Коли порветься напнута струна,
Мелодії від неї не почуєш,
І неважливо вже чия вина,
Якщо у кров потрапило отруйне.
Та з часом знов у серці зазвучить
Тональність інша – так буває завше, –
І в ту єдину доленосну мить
Відчується – все діялось на краще.
Колись лише згадаєм хвильку ту,
Як вирувала музика між нами,
Вбирали спрагло нотну красоту,
Тягнулися до сонця пелюстками.
Безслідно позлітає пустоцвіт.
Короткий вік його квітучих літ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Оксана Дністран