Піднялись клапті попелу троянд,
Здійнялись ввись гарячі приски,
Нап’яли вздовж доріг шнури гірлянд
На строгі шпилі обеліски.
Зміїться з темних вибалків туман,
Шукає гнізд у бадилинні.
На чати вийшов місяць-дідуган
І оком блимає совиним,
Чи десь-то не забавилася ніч,
Чи вже прибула на відбучу.
Він сам почимчикує їй навстріч,
Із зір нікому не доручить…
Ні, не гукну я їй: «Ти де? Агов!».
Сама ж бо зайде, мов додому,
Й, ні слова не промовивши нікому,
Збере із закутків утому.
…В прийдешні дні поживок буде знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2021
автор: Valentyna_S