Афганський синдром


Бистріш  додому  вʼїхать  щоб,
За  перший  прикордонний  стовб.
Там  за  спиною  злії  гори,
В  чужих  горах  нам  рідне  горе,
Бійниці  кинутих  застав,
Та  ті  –  хто  обеліском  став.
Бистріш,  забути  перевали,
Крутих  доріг  нічні  обвали,
Де  кров  в  каміння  проливали,
Солоний  піт  з  губів  лизали.
Та  памʼять  біллю  серце  душить,
Солдацькі  сльози  вітер  сушить.
Лихий  там  люд,  чужа  біда
Навіщо  була  ця  війна???.

©  В.  Небайдужий.  02.1991р.
Сари-Шаган.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2021
автор: Небайдужий