це опудало, чорне й зелене,
як ви можете знати,
легко знайти за птахом,
що сидить на його капелюсі.
з усіх боків у нього
стирчить торішня солома,
але йому дарма:
воно стоїть на ячмінному полі,
й дивиться десь далеко.
його голова ніколи не думала:
вона й не журилася, і не боліла.
його руки нічого зроду не робили,
лиш відмахувалися від вітру.
воно стояло на ячмінному полі,
бо його там поставили, от і все.
зелене та чорне опудало –
навіть я не такий нещасний.
воно, втім, цього не знає,
і вважає життя не таким поганим:
сонечко світить; ячмінь вже зжато,
і стерегти немає чого, –
лиш ті колоски,
що в стерні загубилися –
їх повизбирують миші
the scarecrow, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=kWgeJIVfpLM
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2021
автор: mayadeva