Я із тих жінок, у яких крила
У мріях, літають вище сизих хмар.
І промінь сонця -Небесна сила
Увінчала вінцем дала божий дар.
Я із тих жінок, у яких віра
Дає надію іти в завтрашній день.
Люблять Чайковського, Шамо,Шекспіра
Музику Шопена і ніжних пісень.
Я із тих жінок у яких душа
Що відчуває біль землі й тривогу
Слово поета будить у віршах
А ночами розмовляє із Богом.
Я із тих жінок, у яких серце
Вміє любити й вміє прощати.
Впаде, і встане в життєвім герці
Вміє за себе в бою постояти.
Я із тих жінок, у кого доля
Повела за журавлями у світи.
Душа, як птаха шукає волю,
Щоб доторкнутись небес із самоти.
Я із тих жінок, які працюють
І трудяться немов пташка увесь вік.
Сяють сонцем в щічку поцілують
Їхня душевна краса є немов лік.
Я із тих жінок, які чуттєві
І тримають на дужих плечах свій дім.
Довго мовчать і є терпеливі
Крізь сльози усміхаються усім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2021
автор: Чайківчанка