І це мене, ти звеш романтиком?
Виколисуючи ніжними словами пристрасть,
Розчиняючись у мені наркотиком,
Випромінюючи загадкову таємничість.
Викарбовуючи по тілу мурахи
Пензлем свого волосся по шкірі
Додаєш краплю ледве вловимого, фруктового запаху
В моє повітря, яким я ще дихаю...
Колись, зустрінемось в іншій галактиці.
Я чув, вона як мрія безмежна.
Відстань в мільйони років - дрібниці
А секунди з тобою - безцінні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2021
автор: tru