Я з самотністю звінчана,
Без обрядів й церков,
Доля хоч моя вквітчана,
Ще вінком молитов…
У самотність закохана,
Йду життям навмання,
Наче пташка сполохана,
У капкан з незнання…
Із самотністю потайки
Почуттями втоплюсь,
На життя свого поминки,
В сиву долю вдягнусь…
Бо усе, що минулося,
Геть не варте й сльози,
Все найгірше забулося,
Хоч кусюче, мов пси…
Я з самотністю звінчана
В Пеклі десь, чи в Раю,
Моя Казка вже скінчена –
Шлях добіг до краю…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
26.08.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2021
автор: Lilafea