Шануй, свою маму
Ти, шануй дитино свою рідну маму!
І усміхнеться, здалека доля в житті.
Поцілує, обніме... загоїть рану
Зігріє теплом...із душі, витре жалі.
Мама, це Ангел Охоронець на землі
Молитвою, від гріз, дощу захищає.
І пахне, в хаті святим хлібом на столі
Із любов'ю, всяким добром пригощає.
Матуся, є найдорожчий скарб на світі
Немов Всесвіт осяює путі з неба.
Її серденько, в розмір сонечка в літі
Подасть, нам в біді свою руку в потребі.
З колискової, з рідного порога
Рушником, стелиться тобі дорога у світ.
ЇЇ мова розвіє хмари всі тривоги
Під крилом мами - є легкий до зір політ.
А ласкава мова є немов причастя
Приголубить, пригорне зніме втому.
Мамина любов дарує душі щастя
Ти, віддай їй честь - в житті земному.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
ID: 923167
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2021
автор: Чайківчанка