Снують дощі мереживо печалі,
І тепле літо міряючи далі,
Помчало десь на бистрому коні,
Лиш спомини залишило мені.
Тремтить життя - неначе павутина,
Я ще в душі малесенька дитина,
Блукаю в мріях, вірю в чудеса,
Дивує навкруги мене краса.
Роки мої вже поспішають в осінь,
Хоч веснами я марю все ще й досі,
Вони приходять часто в мої сни,
Ніби, в цю осінь не пішли вони.
А за вікном - печалі та дощі,
Та я до щастя маю три ключі,
Щоб в гості не потрапила зима,
В душі замкнула весну я сама.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2021
автор: синяк