дивися, як зорі падають з неба!
вони підлітають до тебе, немов метелики,
й виціловують сльози з твоїх очей.
поглянь, як цей вітер, віючи ніжно,
заплітає твоє волосся
з терпеливістю та любов'ю, –
аж починається дощ, що його так чекала земля!
не дивуйся: в такий божевільний спосіб
я сумую, кохана, –
не старайся мене звеселити.
мої сльози падають в порох,
мій лемент летить до неба.
я блукаю вночі, й шукаю причин,
щоб не блукати: шукаю спокою.
ти поглянь на цей вітер!
він загубився так само.
дощ не вщухає; ми досі в розлуці;
я сумую, сумую знов –
не старайся мене звеселити
still i'm sad, rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=ULz8lwil_lI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2021
автор: mayadeva