Я горда тим, що українка,
Що народилась в цім краю,
Творю я місію свою:
Як донька, матір і як жінка.
Я хочу миру цій землі,
З нею радію я і плачу,
Щасливу хочу її бачить,
А не в страшній війни імлі.
Щоб її доньки та сини,
Сіяли хліб, орали поле,
Біди їй випало на долю,
В тому нема її вини.
Хай не радіють вороги:
Ще Бог-Владика є над нами,
І сходить сонце над ланами,
Та небо синє навкруги.
Порвем кайдани й ланцюги,
Бо на Гербі є слово - Воля,
І боротьба то наша доля,
А Україна - навіки!
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2021
автор: синяк