/акровірш./
В блакить очей ввірвалась зрада –
_
Мені зламала світ вона.
Останній промінь в море падав –
Їх, ніби в осуд, обминав..
Хвилює серце вбите й досі
_
Оман та міражів причал,
Чомусь сльоза закралась в просинь…
А ти мовчав… чомусь мовчав…
Хотіла все віддати хвилям:
_
Печаль, кохання та одчай,
Едем, який удвох любили –
Червоний, в ранах, небокрай…
Але душа «Лишись!» просила,
Літала… билась, ніби птах.
І я знайшла, зібрала сили,
_
Ціною іскор у очах.
В блакить вмішалися тумани,
І твій роман давно зачах –
То за печаль мою, коханий,
У кожного – окремий шлях…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2021
автор: Білоозерянська Чайка