Село моє

Село  це  завжди  мозолі,
І  хліба  дух,запах  землі
Треба  народитись  і  тут  жити,
Щоб  тяжку  працю  оцінити.

Щоб  їсти  хліб  і  знати  ціну,
Треба  добряче  гнути  спину.
Смакує  сало  з  часником,
Коли  запити  молоком.

Як  зранку  мукне  де  корова,
То  цілий  день  ходіть  здорові.
Додайте  відер  передзвін-
Думкам  і  мріям  є  розгін.

Десь  одинокий  дим  з  печі,
Не  всі  справляють  калачі.
Пташок  ранковий  переспів.
Селянський  двір,сільський  мотив.

Та  й  у  селі  якось  надійно,
Повітря  чисте.добровійне.
А  кожний  день,як  благодать
З  півнями  ранок  зустрічать.

Пірнути  в  працю  з  головою
І  цілий  день  шкребти  сапою.
Після  роботи-добрий  вечір
Вже  відпочинуть  руки  й  плечі.

Хмеліть  під  зорями  нічними,
Кохать  дівчину,чи  дружину.
Ловить  короткий  літній  сон,
Удвох  сопіти  в  унісон.

Така  от  музика  в  селі,
Та  тут  життя  бурлить  вповні.
І  пісня  рветься  із  грудей
У  рідкісний  святковий  день.

Життя  не  мед,але  в  кафе,
Частенько  молодь  "під  шофе".
Та  й  ті  що  старші  не  пасують
Святою  горілкою  смакують.

А  тоді  пісні.бувають  бійки  
Горілки  п"яної  відвійки,
На  другий  день  новин  торбина-
Гуляй  село-твоя  година.

Моє  село,таке  як  є,
Схиляюсь  на  його  плече.
Я  тут  живу  і  тут  творю.
Я  з  ним  і  в  ньому  як  в  раю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2021
автор: Не Тарас