Мовчанням завжди легше боротися з навалою
Думок лихих чи слів чужих поталою
Окресленням власного місця новим загарбником
Падінням із власним егом разом із п'єдесталом.
І головне у тому мовчанні не закричати від болю
Коли об підлогу з висоти свого его да на власну голову
Забиту під горлечко допотопними римами
І різними давно не користовуваними гримами
Бо ж грим не актуальний коли одночасно у тебе безліч масок
Тепер ти не можеш вже терпіти за лапки зносок
Але клято мовчиш міняючи маски
І плюєш на чиїсь муки і на чужі поразки
І плюєш на свої муки і на свої поразки
Одягнувши відповідну мовчанню маску!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2021
автор: Андрій Толіч