Вже сонце закотилося за обрій
Жовтогарячим, стиглим гарбузом…
Вітрила напинає літа човен…
А в серці - оксамитовий сезон…
Тепло думок змінило жар емоцій…
Гармонія не любить суєти…
Вже не пече, а пе́стить промінь сонця…
Вже хочеться мовчання й простоти…
Торкнувся смуток серця струн невинно…
Минає літо… молодість… життя…
Лиш сивий спомин в'яже павутину
З клубочків болю, радості, буття…
Цю літню втому з оксамитом смутку
Рожевий вечір перетворить в сни…
За щоки обійму́ свою поду́шку,-
Вже грає дощ на скрипці самоти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2021
автор: sandra martini