я віддаюся на милість твого золотого серця.
дівчино, можеш робити зі мною, що хочеш.
будь ласка, будь хорошою. зброя тобі ні до чого,
а мені трохи дивно: це вперше я так ризикую.
ти знаєш, напевно: вмію жити без тебе,
та раптом мені це здалося якимось огидним збоченням.
сиджу тепер цілими днями, й чекаю на звістку від тебе,
що ти вже не сердишся, й думаєш: може, тобі повернутися?
здаюся! не стріляй. я не хочу здаватися
жартівником, що грається в слова лиш заради слів.
будь хорошою, дівчинко! слухайся, й будь розумничкою.
– чи не до тебе я надсилаю всі ці мої пісні,
що їх ти не можеш не визнати вісниками кохання?
озираю ці дні без тебе крізь сльози, й мені здається,
вони ще дурніші й темніші, ніж все минуле життя.
коли ти пішла від мене, я впав у глибокий смуток,
і думаю лиш: чи побачу знов,
як танцюєш на кухні зі шваброю?
кажу ж тобі: я здаюся. я розгляну твої умови,
я прийму їх всі безумовно: так бажає моя душа.
коли ти пішла, я відчув тоді ще неусвідомлено,
а тепер очевидно чітко: це – втрата всього життя.
о, коли ти повернешся, дозволю тобі танцювати
навіть з граблями, – й з лопатою, і з яблунями в саду.
сусіди спостерігатимуть, дивуватимуться й аплодуватимуть,
гукатимуть: хто це така? богиня чи терпсихора?
а я тоді вдам незворушного, неквапливо наб'ю свою люльку,
запалю її повагом, випалю, і промовлю, немов в театрі:
ой ви розумні сусіди! буває й мені здивуватися:
вмієте бачити істину в цьому облудному світі.
цікавість ваша – законна; маю високий дозвіл
її вдовольнити: не все, що здається вам правдою,
може бути оманою. годі вже вам витріщатися!
так, це – моя кохана; тепер повертайтеся всі
до своєї роботи кожне, й припиніть ці безглузді овації
i surrender, rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=q196v9l2gAQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2021
автор: mayadeva