Скажи, скажи… ( слова до пісні)

Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  не  любиш,
Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  забудеш.
Скажи,  скажи,  скажи,  що  більше  не  моя,
Щоночі  в  снах,  тобою,  тобою  марю  я...

Вже  осінь  розкидає  жовте  листя,
Калина  у  червоному  намисті.
Твоя  любов  за  осінню  тікає,
Осінній  дощ  сліди  твої  змиває.

І  навіть  дощ  чомсь  проливає  сльози,
А  у  душі  моїй  чомусь  морозить.
Серед  осінніх  днів  тебе  шукаю,
Ти  повертайся,  я  тебе  кохаю...


Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  не  любиш,
Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  забудеш.
Скажи,  скажи,  скажи,  що  більше  не  моя,
Щоночі  в  снах,  тобою,  тобою  марю  я...


Шукаю  я  сліди  твої  на  листі,
Твої  слова  і  звуки  променисті.
Та  їх  немає,  заховала  осінь,
Прощання  журавлі  уже  голосять.

Вони  про  щось  курличуть  безупинно,
У  моїм  серці  ти  одна  -  єдина.
Під  ноги  вітер  листя  розкидає,
Ти  повертайся,  я  тебе  кохаю...

Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  не  любиш,
Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  забудеш.
Скажи,  скажи,  скажи,  що  більше  не  моя,
Щоночі  в  снах,  тобою,  тобою  марю  я...


Автор  Тетяна  Горобець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)