Ти драму цю на свій лад переплів.
Тоді думки вже стали недоречні
і тиха гавань не приймала кораблів,
стихали дні, розряди електричні.
Не треба слів, усе і так на грані.
І на одинці чи у натовпі не вдвох.
Мости палають, погляди не ранять,
проріс у душі нам чортополох...
Чорніли ночі, дні були негожі.
Крутила доля свій калейдоскоп.
Ми, як ті незнайомі перехожі
досліджуємо душі в мікроскоп...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2021
автор: Ніка Гордон