Двері... Дощ
Іде, мені
В уяві двері
Після дощової
Краплі на мармурі.
Двері... Із
Дерева, сухі
І не важкі.
Дощ закінчився,
Небо бездонним
Краєвидом всі
Зорі закрива.
Двері... як
Ворота до
Нового все ж
Світу. Стоять
Вже на вершині
Останніх трьох
Ступеней. Двері...
Колись розпахнуть
Мають, закриті
На замок.
Чекаю...
Двері... Двері...
Відкриються? Чи ні?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2021
автор: KunYKA