Твій зір* спотворений від незнання Ісуса,
Без Нього всі переконання – пустоцвіт!
Адже вмонтовано диявольську спокусу
В твій дух задовго до появи на цей світ.
Іще тоді, коли прадавні люди
Ковтнули плід в Едемському саду,
Упевнені, що їм за цей гріх буде
Амністія по Божому суду.
З тих пір порушились орієнтири
В світогляді людському шкереберть:
І нечисть обернула у сатиру
Святу Христову на Голгофі смерть.
І вже Його посланців зневажають
Висміюючи їх святі слова…
Та й на пекельні муки наражають
Себе ж самих - бо вперта голова!
зір* - кругозір.
(Якщо плеєр не підтримує перегляд відео, то ось можете перейти за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Pyv3YTxp2JQ&t=2s
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=u5iz1LWs_6o&t=9s[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2021
автор: ПВО