Вона ішла,
Не знаючи напевно,
Куди іде,
І чи іде даремно.
Тонкі вуста,
Що кликали з собою,
Тонкі міста,
Наповнені журбою.
Вона ішла,
Шукаючи притулку,
Вона вже тут,
У кожному провулку.
Вона жива,
Із мертвою душею ,
Вона сумна,
За власною межею.
Вона – це ти,
Усе й ніхто, і більше,
Вона – пісні,
Вона – це мої вірші,
І тут,і там,
Куди сягають очі,
Вона – мій храм,
У вишитій сорочці.
13.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2021
автор: Кіра Зубаль