Цей дощ пройшов, неначе воював…

Цей  дощ  пройшов,  неначе  воював...
Десь  виграв  битву,  тільки  не  зі  мною!
Ламав  дерева  і  дахи  зривав,  
Скажено  лив  чорнющою  стіною.
І  враз  одна,  неначе  самота
Тим  дивом-дивним  огорнула  душу.
У  Бога  просять  захисту  вуста.
Крихка  людина,  що  рятує  душу!
Коли  ж  щось  щиро:  щастя,  хоч  і  так,
А  не  тоді,  як  треба,  бо  так  мушу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2021
автор: fialka@