Дияволиця - ночі чарівниця, в коханні - вовчиця.

Лечу  на  мітлі....
На  Лисій  горі....
Шабаш  ми  влаштуєм.
Тебе  причаруєм.
Я  вміло  чаклую.
Метлу  прижимаю.
Все  певно  я  знаю.
В  тебе  влітаю.
Тебе  випиваю.
Тебе  я  смакую.
Всім  тілом  чаклую.
Об  мітлу  я  труся.
Крізь  ніч  прокрадуся.
Тебе  вороного,
Тебе  норовливого,
Тебе  чорнобривого
Тілом  відчуваю
Мітлою  вбираю
В  тобі  розпускаю
До  самого  початку
До  самого  ізтоку
Солодко  й  глибоко
В  тобі  це  сховаю
Одна  я  це  знаю
На  тебе  ніч,  на  тебе  чари
Жар  жадання,  мареня  кохання
З  вечора  до  рання
Не  буде  спокою
Поки  ти  не  зі  мною
Жар  ночі  у  очі
Темніїї  коси,  обріжу  й  сховаю
Про  тебе  все  знаю
Тебе  я  вбираю
Тебе  я  впустила
Навіки  ти  мій
Зізрій,  зізрій
Зрій,    не  мрій.
Мрій,    ти  вже  -мій,  мій  -лише  мій.
Дивись  мені  в  очі
Й  роби,  що  я  хочу
Без  мене  ти  кволий
Без  мене  безсилий
Ручний  ти  вже,    милий!
Ой,  мій  чорнобривий
Який  ти  вродливий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2021
автор: oreol