Безсонна ніч топилася у зливі,
Земля вбирала неохоче воду.
Небесні оплески громів лякливі,
Овації виставі про негоду.
Ти кликав сон мене заколисати,
Твій голос це солодке, спіле манго.
Та впертий він, додому не загнати,
Коли вже почалось природнє танго.
Світанок готував пахучу каву,
І новий день відкрив свою сторінку.
Вологу через дощ, але цікаву,
Якогось романтичного відтінку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2021
автор: Malunka