Я літаю допоки мрію,
Бо душа ще в мені кричить.
Йду життям своїм, як умію,
Доки серця струна бринить…
Мені крила вручила доля,
А Господь дарував шляхи,
Моїм злетам потрібна воля,
Бо для рабства не маю сил…
Хай ведуться лихі розмови,
Що бажають мене спинить,
Не прощаю і рідним змови,
Коли прагнуть мій дух убить…
Я дозволю собі літати –
В піднебесся, чи знову вниз,
Бо святою не мрію стати,
Не шукаю коштовних риз…
То ж не слухатиму безкрилих,
Що ламатимуть й норов мій,
Бо з потоком думок зогнилих,
Крил не мають для власних мрій…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
16.07.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2021
автор: Lilafea