[b]У[/b] моїй душі, як на долоні
[b]Н[/b]ебо розмістилось і хмарки
[b]І[/b] торкає синь тендітно скроні,
[b]Ж[/b]мурить оченята від краси.
[b]Н[/b]емовля умить мені згадалось,
[b]О[/b]сь, як прокидається наш світ,
[b]М[/b]рійно дивосонце посміхалось
[b]У[/b] серця даруючи привіт.
[b]С[/b]вітло і ранкова прохолода
[b]В[/b] милому і рідному краю
[b]І[/b] шумить тихесенько природа
[b]Т[/b]репетно даруючи красу.
[b]А[/b] у даль звивається стежина,
[b]Н[/b]іби нас запрошує у гай,
[b]К[/b]роки відчуває, як людина
[b]У[/b]війшла й відчула дивограй.
[b]Ч[/b]уйна і приваблива дівчина
[b]У[/b] весняно милому вінку,
[b]Ю[/b]ністю осяяла долину,
[b]Ш[/b]армом сколихнула всю красу.
[b]Е[/b]ос чарівна і неповторна
[b]П[/b]оглядом окинула блакить
[b]І[/b] краса до тонкощів змістовна
[b]Т[/b]ихо розмовляє і бринить.
(Еос - богиня світанкової зорі по грецькій міфології)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик