Ти махаєш твердою сокирою…

Сашку  Обрію

Ти  махаєш  твердою  сокирою,
а  у  них  і  без  тебе  —  переляк  і  сум.
Нумо  спробуй  наповнитись  вірою,  
коли  з  Б-гом  спілкуєшся  лиш  через  Зум.  

Ти  махаєш  своєю  сокирою
На  очах  покоління  панічних  атак.
Нумо  спробуй  наповнитись  вірою,
коли  Б-г  —  маркетолог,  тож  —  майже  мудак.

Тільки  —  пошепки,  символом,  натяком  
донесеш  ти  до  них  невеселе  й  страшне.
Проспівай  свою  думку  Монатіком
і  народ  її  з  тельбухами  проковтне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2021
автор: Артем Падалкін