Писати навіки покинув…



Писати  навіки  покинув,  
Наче  ту  звичку-вино.  
Я  ж  не  поет  ні  хвилини!  –  
Цинік,  прагматик  і  сноб.  
Кажеш,  то  все  ностальгія?  
Ти  тут  права,  загалом.  
Одначе,  нічого  не  вдію,  –  
Втікати  від  себе  –  зло!  
Те,  що  всередині  мене,  
Як  би  його  не  гнобив,  
Наповнює  серце  і  вени,  
Мов,  після  зливи  гриби!  
Мрії  у  юності,  де  ви?  
Ночі  взаємності,  де?  
...Вечором,  ранньо-липневим,  
Ерато  у  гості  іде...  


11.07.2021  р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2021
автор: Володимир Шевчук