Чом гірко заплакала, мила вербичко,
Сльоза вже торкнула привабливе личко,
Нахлинули сміло і сум, і печалі,
Як будеш ти жити, красунечко, далі?
Ще більше заплакала, ніжна вербичка,
А поряд горнулась до неї травичка,
Своїм дивосяйвом тендітним і милим,
Красуні чарівній, зіткала вже килим
Всміхнулась, вербичка, сльозу витирала
І посмішку милу траві дарувала,
Отак у природі бувають моменти,
Що щиро дарують в житті компліменти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик