Так холодно тендітній поруч з ним
І час – колючим їжаком німим…
А простір вільний дихає світами,
Для ніжної душі – життя бальзамом.
Нестримне прагнення піднятись вгору,
Під найміцнішу в тім житті опору –
Вбирати світло і красу небесну.
Міцнити дух, плекати в серці весну.
20 листопада 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2021
автор: палома