МОЛЬФАРКА

Лебеду-череду    радо  вип’ю  твою

Із  чарки

Чи  на  свою  біду  я  до  тебе  іду,
   
Мольфарко?  

               

У  високих  горах,  де  кругом  завмира

Безсмертя  -

Мудроока,  ясна,  хмари  геть  рознесла
 
І  смерчі!!



Там  ген-ген  угорі  до  самої  зорі  

Віщуєш..

З  рук  годуєш  вовків,крутиш  колом  вітри  -

Газдуєш..


                                                                                                                                         
Лісом  віє  без  меж..Віск  у  мисочку  ллєш,

Вся  файна..

Ти  повидь,  ти  приклич  те  з  юнацьких  облич  -

Що    -  тайна


Небом  ватра  горить,  едельвейси  вплелись  
   
В  волосся..

Хай  полюбить  мене,  хай  погі́дним  буде    
                         
Той  хлопець!



Тільки  крок-до  зорі..  Ти  чар-зілля  звари,      
 
Мольфарко..

Чуєш  все  крізь  траву…
                         
                             Я  без  нього    -  живу..    
 

Чи  варто?





.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2021
автор: Irкina