Чому я все ще живу?

Чому  цей  день  настав?  
Чому  я  все  ще  дихаю?  
Чому  моє  серце  все  ще  не  припинило  битися?
 Для  чого  я  прийшов  у  цей  світ  і  куди  іду?...  
Хтось  скаже,  що  життя-  це  випадковість
 і  тому  не  має  ніякого  сенсу.  
Але,  якщо  все  це  не  має  ніякого  сенсу,
 то  чому  ми  не  хочемо  розлучатися  із
 своїм  життям,  чому,  як  би  нам  сказали,
 що  смерть  завітає  до  нас  через  кілька
 хвилин,  більшість  із  нас,  напевно,  
стривожилася  б  і  першою  думкою,  
яка  б  прийшла:  "Я  не  можу!"
Є  ще  щось,  що  нас  стримує.  
І  те,  що  нас  стримує  і  є  тим
 заради  чого  ми  прийшли  у  цей  світ.  
І  з  цього  випливає,  що  життя  має  сенс,
 що  воно  не  випадковість,  
що  ми  не  випадковість  у  безмежжі
 вічності.  Кожен  із  нас  має  свою  місію,
 до  якої  нас  було  покликано.  
Кожному  із  нас  Творець  відвів  
певну  роль.  У  цьому  житті  немає
 головних  і  другорядних  ролей.  
Кожен  із  нас  по-своєму  цінний  для
 Отця,  кожен  із  нас  є  дитиною  Бога
 живого,  який  діє  через  нас.  
Ми  часто  можемо  побиватися  у  безвиході,  
плакати  від  болю,  що  розриває  душу,
 коли  не  можемо  збагнути  для  чого  
це  все  і  що  маємо  робити  далі.  
Але  не  потрібно  сумувати,  
лише  з  довірою  приходити  до  люблячого  Бога,  
який  вкаже  нам  шлях.  Він  не  відкриє
 все  і  одразу,  щоб  ми  не  захитались
 від  страху,  а  буде  покроково  вести  нас.
 Кожен  крок  буде  кроком  зростання
 у  вірі,  надії  і  любові.  Одного  дня,  коли
 ми  сповна  пізнаємо  нашого  Творця,
 нам  відкриються  очі,  розум
 проясниться  і  збагнемо  заради  чого
 прийшли  у  цей  світ  і  те  наскільки  
ми  є  цінними  в  очах  люблячого  Бога.
У  Бога  є  свійплан  і  щодо  тебе,  
і  щоб  пізнати  його  тобі  потрібно
 зробити  перший  крок  на  своєму  шляху
 -  сказати  Богові  "так",  відкинути  смуток
 і  з  надією  довірити  Йому  своє  життя.
 Просто  промов  у  цю  мить:  "Ісусе,  я
 уповаю  на  тебе!  Ти  моє  прибіжище,  
Ти  моя  твердиня,  Ти  мій  Бог,
 на  якого  я  надіюся!  
Веди  мене  за  собою!  Доручаю  своє  життя  
Тобі,  бо  Ти  сам  краще  знаєш,
 що  буде  добре  для  мене!  "
 Промовляй  ці  слова  кожного  ранку,
 пізнавай  волю  Божу  через  Слово  Боже,  
 аж  доки  не  сповнишся  потужним
 відчуттям  сенсу.  

Луки  1:  13-16
"  А Ангел  до  нього  промовив:  Не  бійся,
 Захаріє,  бо  почута  молитва  твоя,
 і дружина  твоя  Єлисавета  сина
 породить  тобі,  ти  ж даси  йому  ймення
 Іван. І він  буде  на  радість  та  втіху  тобі,
 і з його  народження  багато-хто
 втішаться. Бо  він  буде  великий
 у Господа,  ні  вина,  ні  п'янкого  напою  не
 питиме,  і наповниться  Духом  Святим
 ще  з утроби  своєї  матері. І багато  синів
 із  Ізраїля  він  наверне  до  їхнього
 Господа  Бога"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2021
автор: Іскра